Ознайомлення з природою

Ознайомлення дітей дошкільного віку з природою

Ознайомлення дітей з природою — одне із головних засобів їх розвитку. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується відповідне відношення до природи. Ознайомлення дітей з природою пропонує дати їм відповідний об’єм знань про предмети, явища неживої і живої природи, виховання інтересу і любові до неї.
Ознайомлення дітей дошкільного віку зі світом природи є найважливішим засобом формування гармонійної, всебічно розвиненої особистості, що володіє знаннями й навичками екологічно доцільної поведінки в природі.

Педагогічний навчально — виховний процес повинен бути спрямований на формування таких психологічних властивостей особистості, як потреба в спілкуванні з природою, інтерес до пізнання її законів, мотиви поведінки і діяльності по охороні природи, переконання — в соціальній обумовленості відношення людини до природи, в необхідності управління природними явищами.

Слід комплексно реалізовувати завдання екологічного виховання, а саме:
• виховування гуманного ставлення до природи;
• формування системи екологічних знань та уявлень про природу;
• розвиток уміння бачити і відчувати красу, привабливість кожного елемента довкілля; милуватися і захоплюватися ними;
• включення у посильну еколого-зорієнтовану діяльність.
Вирішення цих завдань забезпечить активне спілкування дошкільнят з природним довкіллям і сприятиме їх соціалізації.

В кожному дитсадку є по декілька живих куточків, мешканцями яких являються папуги, канарейки, морські свинки, хом’ячки, рибки тощо. А також зелений куточок, де можна побачити багато різних квітів. 

Програмне забезпечення навчально—виховного процесу дошкільного віку 

Основою для створення навчально-виховної програми для дітей дошкільного віку є Базовий компонент дошкільної освіти. Цей документ окреслює оптимально необхідні, однак достатні для дітей дошкільного віку знання та вміння з різних сфер суспільного життя.
Стратегія побудови Базового компонента дошкільної освіти відповідає Міжнародній конвенції про права дитини і спрямована на реалізацію положень Закону України “Про освіту”, Державних національних програм “Освіта” (“Україна ХХІ століття”) та “Діти України”.
В основу Базового компонента покладено якість розвитку, вихованості та навченості дитини перших семи років життя. Відповідно до його вимог експертиза діяльності дошкільних освітніх закладів полягатиме у встановленні відповідності різнобічного розвитку дитини на момент закінчення терміну її перебування в одному з них і вступу до школи мінімально обов’язковим вимогам.

Планування роботи по ознайомленню з природою:

1. При доборі матеріалу з природою, потрібно враховувати принцип доступності і науковості – відомості про рослини, тварини, явища живої та неживої природи, які повинні бути зрозумілі дітям, враховуючи їх вікові можливості.

2. Наукове пізнання світу відбувається тоді, коли даються правильні уявлення і показується почуттєвий досвід дошкільників, зв’язки і причини залежності між об’єктами і явищами.

3. При доборі матеріалу, враховується принцип енциклопедичності – Добір матеріалу з галузей природознавства.

4. Краєзнавчий принцип – не обмежує вивчення природи лише місцевим матеріалом, а також з об’єктами, яких немає у даній місцевості – ознайомлюють за допомогою наочних посібників.

Методи та форми ознайомлення дітей з природою

В процесі ознайомлення дітей з природою в дитячому садку використовують різні методи:

· наочні (спостереження, розгляд картин, демонстрація фільмів);

· практичні (дослід, ігровий метод, праця);

· елементарні (досліди);

· словесні (розповіді вихователя, читання художніх творів, бесіди) Найкращий результат дає спостереження.

Спостереження – це цілеспрямоване планомірне сприймання предметів та явищ, під керівництвом вихователя.

Види спостереження:

1. За тривалістю:

- короткотривалі;

- довготривалі.

2. За формою організації дітей: - індивідуальні; - групові; - колективні.

3. За дидактичною метою:

- первинні;

- повторні;

- заключні.

В групах раннього і молодшого віку особливе значення мають чутливі сприйняття дітей, тому основним методом буде спостережливість. Дидактична гра, показ картин відіграють велику роль в пізнанні дітьми природи. Враховуючи конкретність мислення і невеликий досвід у дітей середньої групи, потрібно при ознайомленні їх з природою широко використовувати наочний матеріал. Для утворення і закріплення уявлення широко використовують дидактичні ігри з природним матеріалом або їх зображення на картинках, невеликі бесіди. Ознайомлення дітей старшої і підготовчої до школи груп з природою проходить в основному шляхом спостереження на екскурсія, прогулянках, під час ігор і праці. В цих групах велике місце відводиться бесідам, розповідям вихователя з використанням картин, кінофільмів, читання художньої літератури.

Форми ознайомлення:

1. На заняттях;

2. В повсякденному житті.

Також як окремий вид використовують екскурсії. Заняття — це основна форма організації дітей при ознайомленні з природою. Заняття проводять в певні години по розробленому плану, згідно програми. Заняття будують так, щоби в процесі ознайомлення з природою здійснювався розвиток пізнавальна здатність і мова дітей, виховання інтересу і любові до природи. Головне в занятті — це засвоєння всіма дітьми програмного матеріалу. Екскурсія — це заняття, на якому діти знайомляться з природою в звичайних умовах: в лісі, на полі, в саду, в гаю. Щоденні прогулянки широко використовують для ознайомлення дітей всіх вікових груп з природою. Вони можуть носити характер невеликих екскурсія, під час яких вихователь проводить огляд ділянки, організує спостереження за погодою, сезонними змінами в житті рослин і природи. Ознайомлення дітей з природою в дитячому саду вимагає постійного безпосереднього спілкування з нею. Однією із умов, яка забезпечує це, є організація в дитячому саду кутка природи. Кожна вікова група повинна мати свій куток природи. Працю і спостережливість дітей за рослинами і тваринами в кутку природи організовують протягом року. Праця в кутку природи проводиться щоденно в години, відведені для праці. Діти спостерігають за рослинами і привикають до бережливого ставлення до них, оволодівають елементарними трудовими привичками, привчаються до спільної праці з дорослими, одне з одним, а потім самостійно.  Організація праці дітей залежить від віку. В першій молодшій групі діти тільки спостерігають, як вихователь доглядає за рослинами, а в другій молодшій групі вони самі приймають участь в цій роботі. В середній групі всі виконують окремі доручення вихователя. В старших групах їх виконують чергові під наглядом вихователя. В підготовчій групі, крім чергових, діти ведуть індивідуальні спостереження за рослинами і тваринамиВ кожному дитячому саду є своя ділянка, на якій діти проводять більшу частину часу, особливо в теплу пору року. Ділянка — це місце для ігор, прогулянок, занять, спостережень за рослинами і тваринами протягом всього року. На земельній ділянці діти працюють після денного сну. Організація праці залежить від виду роботи, віку дітей і пори року. Наявність на ділянці дерев, кущів, городу, квітника, плодово-ягідних посаджень має велике виховне значення. Діти разом з вихователем вирощують рослини, доглядають за ними, одержують конкретне уявлення про їх ріст і розвиток. В процесі догляду за рослинами у них виробляється уміння правильно користуватись простими знаряддями по обробці землі і догляду за рослинами, формується бережливе відношення до природи. Красиво оформлена ділянка, правильно підібрані декоративні рослини мають велике значення для естетичного та екологічного виховання.

Вимоги до природничих куточків:

- відповідність до програмових вимог живих об’єктів природи (рослини, тварини, акваріумні риби);

— безпечність та раціональність розміщення;

- доцільність, сучасність та естетичність оформлення;

— наявність матеріалів для організації пошуково – дослідницької діяльності та праці в природі з дошкільниками;

— доступність;

— наявність та результативність роботи з календарем погоди, використання набутих знань в різних видах діяльності;

— доцільність, ефективність та планування різних форм роботи з дітьми в куточку природи; — варіативність об’єктів живої природи відповідно сезонних змін;

— засоби фіксації за довготривалими спостереженнями (щоденники, малюнки тощо), вміння дітей робити висновки.

 Постійними і обов’язковими для куточка природи усіх груп є кімнатні рослини. З них треба вибирати швидкоростучі, з красивим, різної форми листям, квітучі або пахучі рослини, такі, що легко живцюються і не дуже вибагливі щодо догляду. 

Молодша група – безпосередне спілкування з природою надає дитині більш яскравих вражень, ніж книжки та малюнки. У ІІ молодшій групі уявлення про природу, що були отримані раніше, розширюються. Прищеплюються трудові навички щодо догляду за рослинами і тваринами. За допомогою вихователя діти годують риб, птахів, поливають кімнатні рослини, витирають велике листя, саджають цибулю тощо. У ІІ молодшій групі вихователь доглядає рослини сам, але обов’язково у присутності дітей, привертаючи увагу до своїх дій, пропонує подивитися, як ллється вода з лійки, як вона поглинається землею. У процесі роботи вихователь пояснює дітям, що поливають і витирають рослини для того, щоб вони краще росли. 

Вихователь також продовжує знайомити дітей з рибками, птахами та дрібними тваринами в куточку природи.

 Ознайомлення дітей середньої групи з птахами дещо ускладнюється. Вихователь навчає дітей розрізняти птахів за розміром, пофарбуванням та звичками. Дитина цього віку може надавати вихователеві допомогу у догляді за птахами: помити поїлку, налити води, насипати корм тощо. У процесі праці діти спостерігають, як дзьобають птахи, як п”ють, купаються, розбризкуючи воду.

У куточку природи середньої групи можна утримувати морську свинку чи кролика (якщо є відповідні умови). Тепер спостереження за цими тваринами можуть бути не тільки короткочасними на заняттях, але й під час догляду за ними. (Кролика не можна тримати в груповій кімнаті). 

 Навесні та влітку увагу дітей привертають різноманітні комахи. Дітям подобається розглядати жуків, особливо яскравих, блискучих. На лузі можна піймати бабку й принести у куточок живої природи. Для того, щоб роздивитися її необхідно посадити на яку – небудь рослину у баночку.

Старша група – у старшій групі збагачуються уявлення дітей про природу, розвивається спостережливість. Діти вчаться визначати характерні ознаки предметів і явищ природи, порівнювати їх за цими ознаками, об’єднувати предмети за групою ознак, встановлювати прості причинно – наслідкові зв’язки між явищами. Діти старшої групи можуть чергувати в куточку природи. Озброюючи дітей новими знаннями про природу, слід одночасно формувати розумне, дбайливе ставлення до рослин, тварин, розвивати естетичне сприймання природи. Тут куточок природи повинен відрізнятися від куточка середньої групи як за кількістю, так і за різноманітністю мешканців.

Спостереження за кімнатними рослинами.

Кімнатні рослини – цінний навчальний посібник, якщо вихователь вміло використовує їх у своїй роботі. П’ять – шість рослин у групі вже дають можливість вихователеві проводити цікаву роботу з дітьми. У куточку природи середньої та старшої груп можна мати однакових тварин, але знання 5–6 річних дітей, уміння, навички, пов’язані з доглядом за мешканцями куточка, повинні ускладнюватися.

Дидактичні ігри

 Квіти — чи не найпрекрасніше диво рослинного світу на всій планеті. Вони викликають захоплення досконалістю форм, різнобарв’ям, духмяністю. Малята бачать їх усюди: вдома, в садочку, на вулицях, під час прогулянок на природу.

Закріпити та розширити знання малят про рослини допоможуть дидактичні ігри.

Гра «Квітка, квітка, де твоя домівка?» Матеріал: нагрудники із зображеннями квітів, сонця, хмарки; таблички-ілюстрації, на яких намальовані клумба, кімната, ліс, степ.

Мета: поглиблювати знання про місця поширення тих чи інших квітів; розвивати зв’язне мовлення, увагу, пам’ять; виховувати любов до природи, естетичний смак.

 

Вимоги до природничих куточків:

- відповідність до програмових вимог живих об’єктів природи ( рослини, тварини, акваріумні риби);

— безпечність та раціональність розміщення;

- доцільність, сучасність та естетичність оформлення;

— наявність матеріалів для організації пошуково – дослідницької діяльності та праці в природі з дошкільниками;

— доступність;

— наявність та результативність роботи з календарем погоди, використання набутих знань в різних видах діяльності;

— доцільність, ефективність та планування різних форм роботи з дітьми в куточку природи;

— варіативність об’єктів живої природи відповідно сезонних змін;

— засоби фіксації за довготривалими спостереженнями (щоденники, малюнки тощо), вміння дітей робити висновки.

Постійними і обов’язковими для куточка природи усіх груп є кімнатні рослини. З них треба вибирати швидкоростучі, з красивим, різної форми листям, квітучі або пахучі рослини, такі, що легко живцюються і не дуже вибагливі щодо догляду.

Треба щоб у кожній групі був акваріум з рибками і кімнатні рослини. У куточках природи середньої і старших груп можна утримувати зерноїдних птахів та інших дрібних тварин, яких діти знаходять на ділянці, у лісі, в лузі, у водоймах і яких вони можуть доглядати.

Можливо також утримувати дрібних звірят — їжачка, морську свинку, білочку.

Розміщення об’єктів у куточку природи

 У дитячих садках куточок природи влаштовують для кожної групи окремо. Його об’єкти розміщують у світлій частині кімнати (на низьких столиках і підвіконні) так, щоб вони були добре освітлені і не перешкоджали проходженню світла з вікна в кімнату. Розміщувати об’єкти треба так, щоб до кожного з них був вільний доступ для проведення спостереження та догляду. Рослини не рекомендується ставити близько до кватирок і опалювальних пристроїв, бо різкі коливання температури шкідливі для них. Акваріуми розташовують перед вікнами, уникаючи, проте, того, щоб вони були яскраво освітлені влітку.

Птахів тримають подалі від кватирок, бо вони не переносять протягів.